КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Дата: 23.12.2021 08:56

Кількість переглядів: 3076

На сьогодні частина злочинів вчиняється неповнолітніми особами, до того ж, правопорушниками стають дедалі молодші особи. Причин цього негативного явища багато, але одна з основних: думка дітей, тобто осіб до 18 років, що вони уникнуть відповідальності через свій юний вік.

Проте, кримінальній відповідальності підлягають усі, кому на момент вчинення злочину виповнилося 16 років, а за найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з          14 років.

Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх

Стаття 98 Кримінального кодексу України передбачає вичерпний перелік видів покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітнього:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи; 4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

Майже всі види застосовуваних до неповнолітніх покарань мають свої особливості порівняно з аналогічними видами покарань, застосовуваних до дорослих осіб. Так, загальна і основна їх особливість – менший розмір. Наприклад, для осіб які не досягли 18-річного віку максимальний термін позбавлення волі за особливо тяжкі злочини становить 15 років.

До особи, яка вчинила у віці до вісімнадцяти років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визнано що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене Кримінальним кодексом України суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням.

Якщо суспільно небезпечне діяння вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, тобто 14 років, її дії все одно підлягають певній відповідальності. Категорію таких справ розглядає суд, за рішенням якого винного, що не досяг відповідно чотирнадцятирічного віку можна піддати примусовим заходам виховного характеру. Зокрема:

- обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

- передача неповнолітнього під нагляд батьків, осіб, які їх заміняють, педагогічного чи трудового колективу, окремих громадян на їх прохання;

- покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти чи заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

- направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи.

Аналізуючи причини вчинення злочинів можна зробити висновки, що протиправна поведінка підлітків пов'язана насамперед з особливостями їхньої психіки (підвищена навіюваність, не сформованість життєвих орієнтацій, юнацький негативізм, наслідування). Більшість неповнолітніх осіб, які вчинили злочини  (фактично кожний другий) – це особи, позбавленні належного догляду та контролю дорослих. Через свою незрілість, невміння самостійно організувати власне дозвілля, вони піддаються сумнівним захопленням, погано вчаться, порушують дисципліну.

Начальник служби у справах дітей Присиваської сільської ради

Ю.В. Сурдул

« повернутися