A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Григорівська сільська рада Присиваської ОТГ
Херсонська область, Чаплинський район

Історична довідка

Григорівська сільська рада Присиваської об'єднаної територіальної громади включає п’ять населених пунктів: с. Григорівка, с. Павлівка, с. Нововолодимирівка, с. Строганівка, с. Іванівка, далі коротка історична довідка про кожне село:

С.Григорівка було засноване в 1869 році переселенцями з Київської та Подільської губерній. Село назване на честь першого поселенця - Григорія Грабовського. Вихідці із Київської губернії населяли північну частину села, яку довгий час називали «Київщина», а південну – вихідці із Кам’янець-Подільської губернії, яку називали «Кам’янеччина». Вся земля належала князю Турачевському. Сам він був молдованом, а під його володінням опинились села: Григорівка, Павлівка, Строганівка, Іванівка, Першо-Констянтинівка, Ясна Поляна. У 1930 році в Григорівці організовано два колгоспи: ім. Калініна та "Червоний партизан". 14 вересня 1941 року німецько-фашистські війська захопили Григорівку й інші села Присивашшя, а саме Павлівку, Строганівку, Іванівку.  30 жовтня 1943 року Червона Армія вступила в села Присивашшя та звільнили від загарбників. В 1952 році колгоспи «Червоний партизан» та імені Калініна об'єдналися  в один - імені Калініна. В 1975 році почав працювати консервний цех колгоспу ім. Калініна. Колгосп був реорганізований у КСП в 1994 році, а у 1998 - у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю. Проводилася приватизація його землі та майна. СТОВ проіснувало до квітня 2001 року.20 квітня 2001 року організовано агрофірму «Григорівська», яка восени 2003 року була ліквідована.

Сучасне життя: в селі функціонують: загальноосвітня школа І-ІІІ ст., дитячий садок, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, станція швидкої допомоги, комунальне підприємство «Струмок», будинок культури, відділення зв’язку, музей, спортивний клуб.

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: на території Григорівської сільської ради існують такі релігійні установи: костел кінця 19 століття (Римо-католицька церква святого Григорія), Будинок молитви баптистів-євангелістів, Свято-Іллінська церква. Також є пам’ятки історії та культури: пам'ятник на братській могилі воїнів радянської армії (рік встановлення - 1973), пам'ятник на могилі невідомого льотчика (рік встановлення - 1958), могила Героя Радянського Союзу С.Т. Новікова і пам’ятник на честь воїнів-односельчан у центрі села (рік встановлення -1974), пам’ятник М.І. Калініну (рік встановлення - 1958), меморіальна дошка на будинку штаб-квартирі командуючого 4-м Українським фронтом генерала армії Ф.І. Толбухіна (рік встановлення -1963).

 

С.Павлівка було засновано в 1862 році вихідцями села Погорілого Уланського уїзду Київської губернії та із сіл Кам’янець-Подільської губернії. Переселення селян стало можливим лише після скасування в 1861 році кріпосного права. Значне реформування села відбулося з 1901 по 1910 роки, а саме: були побудовані дві початкові школи, церква, два млина, амбар для страхового фонду. 1925 році був організований перший колгосп ( ТСОЗ), який називався ″Красний козак″.У 1940 році семірична школа стала середньою, яку відвідували учні з сіл Іванівка, Строганівка та Григорівка. Село Павлівка, починаючи з післявоєнного періоду, було центральним селом на Присивашші з причини того, що в ньому розміщувалися відділення районних організацій, які обслуговували сусідні села. В 1995 році радгосп ″Заповіти Леніна″, що був створений в 1930 році, був реорганізований в КСП ″Павлівське″. В 2000 році КСП ″Павлівське″ було реорганізовано в СВОК ″Павлівський″ , який в 2005 році був ліквідований.

Сучасне життя: в селі функціонують: загальноосвітня школа І-ІІІ ст., дитячий садок, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, комунальне підприємство «Павлівське», відділення зв’язку, спортивний клуб "Атлант".

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: пам'ятник на честь воїнів-односельчан (рік встановлення - 1978), могила майора Горохова І.С. (рік встановлення - 1964), Храм Почаєвської ікони Божої Матері.

 

Перші писемні відомості про Строганівку, що спочатку звалася Джайпа, датуються 1820 роком. На той час у ній проживало 252 чоловіка. Сюди прибували нові групи переселенців з інших губерній України. 1832 року в Джайпі налічувалося 155 чоловік. З 1860 року село відоме під назвою, яку має й досі— Строганівка.  Земську лікарню на 11 ліжок тут відкрито лише в 1912 році. В 1875 році в селі відкрито земське сільське однокласне училище. В квітні 1918 року село захопили австро-німецькі війська. Вони грабували селян, забирали хліб і худобу,та протрималися тут недовго. У зв’язку з наступом Червоної Армії і вибухом революції в Німеччині, наприкінці листопада 1918 року окупанти залишили село. В Строганівці відновилася Радянська влада. Проте становище залишалося напруженим. На село нападали білогвардійські банди, які проривалися сюди з Криму. Вони забирали хліб, фураж.В 1921 році в селі виник комсомольський осередок, який об’єднав 11 юнаків та дівчат. 13 вересня 1941 року німецько-фашистські окупанти захопили Строганівку. Фашисти запровадили режим терору і насильства.Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни до села повернулося 68 демобілізованих воїнів. Одразу ж після визволення села його мешканці взялися відбудовувати зруйноване господарство. У дуже важких умовах відроджувалося господарство колгоспів. Не було приміщення школи, діти спочатку вчилися у селянських хатах. Не вистачало робочих рук, техніки, коштів, бракувало посівного матеріалу. У січні 1946 року комуністи об’єдналися у партійну організацію. На початку малочисельна, вона стала справжнім штабом у боротьбі за відродження села й господарства артілей.

У 1950 році дві артілі об’єдналися в одне господарство — ім. Фрунзе.

1970 року на ланах господарства вже працювало 50 тракторів, 15 комбайнів, 30 вантажних автомашин, сім дощувальних установок. Є близько 200 електродвигунів. Найважливіші галузі колгоспного виробництва очолюють спеціалісти з вищою й середньою спеціальною освітою, комуністи. За високі показники, досягнуті у виробництві сільськогосподарської продукції, 54 колгоспників у 1970 році було відзначено ювілейною медаллю.

Сучасне життя: в селі функціонують: загальноосвітня школа І-ІІІ ст.., дитячий садок, будинок культури, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, відділення зв’язку .

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: Пам'ятник на кладовищі учасників громадянської війни та воїнів радянської армії, пам'ятний камінь на місці польового штабу Фрунзе М. В. (рік встановлення - 1973), пам'ятний камінь на місці форсування Сивашу (рік встановлення - 1963), пам'ятник на честь воїнів-односельчан (рік встановлення - 1974), пам'ятний камінь на місці переходу через Сиваш (рік встановлення - 1965).

С. Іванівка було засноване в 1861 році, мало статус колонії. В іншому джерелі - «Справочная книжка о приходах и храмах Таврической епархии. Гермогена, Епископа Таврического» 1886 року видання, наводиться і дата заснування села - 7 липня (25 червня за с.т.) 1861 року, в день Різдва Іоана Хрестителя (за народним календарем Івана Купала). На честь свята поселення і отримало свою назву. Поселення засновувалося як колонія іноземних вихідців. Довгий час паралельно існувала й стара ногайська назва «Терень» трансформована на український манер в «Терни».З часу виникнення (1860-ті роки) та до 1870-х років село Іванівка існувало як колонія. У 1929 році в селі були створені перші колективні господарства: «Перша П’ятирічка» та ім. Чапаєва. 11 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 30 жовтня 1943 року. На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали свою Батьківщину 224 жителя Іванівки. 144 з них загинули смертю хоробрих.У 1964 році колгосп "Перша П'ятирічка" реформували в радгосп, залишивши за ним попередню назву.

Сучасне життя: в селі функціонують: загальноосвітня школа І-ІІ ст.., дитячий садок, фельдшерський пункт,будинок культури, спортивний клуб, відділення зв’язку. 

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: обеліск і стела на братській могилі воїнів радянської армії (рік встановлення - 1965), пам'ятник на честь воїнів-односельчан (рік встановлення - 1967), пам'ятний хрест жертвам Голодомору (рік встановлення - 2008).

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь