Боротьба з мишоподібнми гризунами на с/г культурах
Дата: 17.03.2021 16:11
Кількість переглядів: 377
Значне місце серед всього розмаїття шкідників займають мишоподібні гризуни. Як і всі решта представників тваринного світу, мишоподібні гризуни, відіграють важливу роль у природних екологічних системах. Найбільшої шкоди наносять мишоподібні гризуни сільськогосподарській галузі, завдають значних збитків аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин.
Природно-кліматичні умови або природні фактори сприяють регулюванню чисельності мишоподібних гризунів. Мишоподібні гризуни з настанням холодного періоду збільшують шкодочинність. Ранні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричиняють загибель мишоподібних гризунів. Та незважаючи на ці обставини, щільність та шкодочинність мишей та полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими.
Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку проводиться своєчасному обстеженню с/г культур на виявлення та знешкодження мишоподібних гризунів. Природно-кліматичні умови або природні фактори сприяють регулюванню чисельності мишоподібних гризунів.
ПОРАДИ: захист посівів озимих с/г культур, багаторічних трав від мишоподібних гризунів починають з осені за наявності 3-5 колоній, навесні понад 5 колоній на 1 га. Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність мишей на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній нір на визначеній ділянці. Загалом заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні.
Профілактичними заходами найважливіші є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, за наявності на полі колоній мишоподібних гризунів оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25-30 см. При цьому гине близько 70-75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер мишоподібних. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У разі виявлення 3-5 жилих кол/га на полях обовязково, застосувати хімічні отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення…» до нього, або біологічні не шкідливі для людей та тварин засоби: Біологічний препарат Бактороденцид. Біологічні препарати надійно захищають урожай та безпечні для людей і довкілля. З осені сільгоспвиробникам слід постійно проводити обстеження посівів озимих культур та багаторічних трав з метою визначення початку їх заселення та контролю розвитку шкідників. Поріг шкодочинності 3 – 5 жилих колоній на 1 га посівів. Для захисту сільськогосподарських культур застосовують біологічні та хімічні препарати згідно офіційного видання «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення…» до нього.
При роботі із засобами захисту рослин обов’язково слід дотримуватися діючих Державних санітарних правил та правил техніки безпеки.
« повернутися