№ 4. Самовиливне джерело біля с.Нововолодимирівка
Дата: 17.12.2020 09:13
Кількість переглядів: 613
Це місце відоме всім місцевим жителям і багатьом туристам як природнє джерело самовиливної води або «вічне джерело».
Дана перлина розміщена на водній акваторії озера і була створена руками жителів аулу Тугрек (Коло) ногайцями приблизно в 1550 році. Місце утворення не було випадковим. Біля нього і зараз проходить старовинна торгова дорога під назвою Шлях. Вона використовувалась ще древньою Римською імперією для торгівельного і комунікаційного сполучення. Відповідний шлях вів до самого північного колоніального (античного) міста імперії Танаїс, яке було засновано у III в. до н.е. у гирлі річки Дон.
«Вічне джерело» протягом сотні років притягувало до себе кожного пересічного подорожнього своєю чистою водою і особливим місцем розташування. Неодноразово перевірено, що людина, яка зупиниться біля джерела, за годину перебування тут отримує позитивний заряд, гарне самопочуття та чудові фото.
Неподалік знаходиться Скіфська могила. Наші пращури скіфи вибирали місце під поховання царів/воїнів по відповідній методиці, яка полягала у наступному: по багатьох територіях квадратно-гніздовим способом розставляли кілки із свіжим м’ясом і спостерігали за його псуванням. Ті місця, де м'ясо найдовше зберігалось, рахували місцями «сили».
Перебування в даному місці – це як машина часу: перед очима з’являються історичні картинки. Лише уявіть, як у 19 столітті ранньою весною біля джерела зупинилися чумаки. Вони їхали із далеких країв за сіллю і за пластинчастими (гончарними) глинами, які залягають на сиваських пагорбах. Їхали на волах протягом довгих місяців – дуже втомилися. Вони розпочинають важку роботу заготівлі солі, яка продовжується до осені. На той час Сиваш мав незначну солоність і чумаки на водній поверхні із комишу робили чеки і випаровували прісну воду. А на осінь вода у чеках робилася оксамитовою. Потім вони збирали, мили і висушували сіль і тільки пізньої осені збиралися у зворотну дорогу.
« повернутися
