Підприємці, не проґавте шанс списати борг з ЄСВ

Дата: 24.07.2020 15:38

Кількість переглядів: 700

03.06.2020 набрав чинності п. 915  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

          Відповідно до цього пункту підлягають списанню несплачені станом 03.06.2020 суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, які перебувають на загальній системі оподаткування, та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

          Для цього обов'язково до 31 серпня 2020 року необхідно подати:

          - підприємцям, які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

          - особам, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви

про зняття з обліку як платника єдиного внеску.

          Також, зазначеним особам обов`язково слід подати до податкової інспекції за основним місцем обліку заяву про списання боргу та звітність з ЄСВ за 2017-2020 роки, якщо вона не була подана раніше.

          Після отримання відповідних відомостей податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої буде прийнято рішення про списання суми боргу або про відмову.

Рішення про відмову від списання суми боргу може бути прийнято, якщо платник податків у 2017-2020 роках отримав дохід або суми боргу були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

          У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

          Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини ХІ статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

          Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

          За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

          Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

          Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

          Додаткова інформація на субсайті територіальних органів ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі: https://kherson.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/

          А також на власному на YouTube каналі: 
https://www.youtube.com/channel/UCl_DYRBwDo1bmt_7Guq9wxg?view_as=subscriber

          Сторінка Facebook ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі
https://www.facebook.com/tax.kherson.crimea.sevastopol/

Актуальні питання про «Закон України від 13.05.2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» та електронні сервіси ДПС

          Питання 1. Який порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам ЄВ, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми, згідно з нормами ЗУ від 13 травня 2020 року № 592?

          Відповідь: Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», вносяться зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями, крім п. 5 розд. I Закону № 592, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Згідно з п. 5 розд. I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 9 прим. 15. Відповідно до п. 9 прим. 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

          а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

          б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

          Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464. У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

          Так, згідно з п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464. Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.         Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

          Питання 2. Як громадянам дізнатися про наявність податкового боргу в Електронному кабінеті?

          Відповідь: Фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктами господарювання, можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет, зайти до якого можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

          Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відкриває доступ до особових рахунків користувача зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).

Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором.

          До приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID).

          Питання 3. Які можливості Електронного кабінету у зв’язку з запровадженням програмних РРО?

          Відповідь: Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано новий підпункт 14.1.278, яким встановлено, що його користувачам – покупцям (споживачам) товарів, робіт та послуг через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до ст. 421 ПКУ, забезпечується можливість:

          - контролю достовірності розрахункових документів, які зберігатимуться у системі обліку документів реєстраторів розрахункових операцій;

          - заповнення та подання скарг покупця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;

          - отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування податковим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.

          Звертаємо вашу увагу, що запровадження нових правил використання РРО відтерміновано, а саме:

          - до 01 серпня 2020 року перенесено застосування програмних РРО (спеціальні безкоштовні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет), як альтернативу класичним РРО;

          - на 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК»;

          - до 01 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

          - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

          - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.

          Зверніть увагу, що надання платних послуг у сфері охорони здоров'я виключено із зазначеного переліку. Як наслідок, такі послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року.

з 1 січня 2021 до 1 квітня 2021 продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють :

          - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

          - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

          - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

          - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

          - роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

          - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

          - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

          - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

          - реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

Державна податкова служба України надає для тестування фіскальний додаток «пРРОсто»

          Чаплинська державна податкова інспекція Новокаховського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі  звертає увагу платників на наступне.

          Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/426571.html проінформувала, що поряд з тестуванням безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)», яке розміщене за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, і яке розпочато з 15.07.2020, пропонується для тестування безкоштовне програмне рішення «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)», що розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto--testova-versiya-/

          Це програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій. Його засобами можливо сформувати розрахунковий документ, фіскальний звітний чек та направити для фіскалізації на фіскальний сервер.

          Програмне рішення може бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Android, може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).

          Зареєструвати ПРРО можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання, подавши заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями:

          ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1316602.arj

          ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1316602.arj

          Тестування програмних рішень «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» триватиме до 31.07.2020.

          У разі наявності зауважень/пропозицій щодо їх функціоналу просимо надсилати на адресу: prro@tax.gov.ua.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками

          Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року № № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпПУ) регулюються трудові відносини всіх працівників, визначаються засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці, гарантуються кожному права на працю з оплатою не менше мінімального розміру, встановленого державою.

          Так, ст. 21 КЗпПУ визначає, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

          Порядок укладання трудового договору регулюється ст. 24 КЗпПУ, якою визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі.

          При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

          Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.

          Працівник може бути допущений до роботи тільки після (ст. 24 КЗпПУ):

          - укладення трудового договору;

          - оформлення наказу (розпорядження) ФОП про прийняття на роботу;

          - повідомлення фіскальної служби.

          Для укладення договору працівник повинен надати:

          - заяву про прийняття на роботу. В ній вказують дату прийняття, посаду чи обов’язки, а також вид роботи (основна, тимчасова, за сумісництвом тощо);

          - паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

          - трудову книжку (якщо є).

          Якщо для виконання роботи потрібна відповідні освіта чи кваліфікація або підтвердження того, що працівнику за станом здоров’я не протипоказане виконання цього виду робіт, працівник повинен надати (ч. 2 ст. 24 КЗпП):

          - документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);

          - документ про стан здоров’я;
          - інші документи (наприклад, військовий квиток) у випадках, передбачених законодавством.

          Повідомлення про прийняття працівників орган ДПС, де ви перебуваєте на обліку.

          Повідомлення подається до початку роботи працівника за встановленою формою одним із таких способів:

          - за допомогою електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

          - у паперовому вигляді разом із копією в електронній формі (на диску або флешці);

          - тільки в паперовому вигляді, якщо найманих працівників у вас не більше п'яти.

          У повідомленні треба вказати:

          - податковий номер (РНОКПП) (раніше - ІПН) ФОП або серію та номер паспорта, якщо є позначка про сплату податків за паспортом;

          - ПІБ підприємця;

          - тип: «початкове» або «скасовуюче».

          Скасовуюче повідомлення подається, якщо припустилися помилки в початковому або якщо працівник передумав приступати до роботи, а ви вже встигли подати в ДФС повідомлення про його прийняття на робот.

          - категорію працівника: «1» — працівник із трудовою книжкою; «2» — без трудової книжки (у разі прийняття на роботу за сумісництвом);

          - податковий номер (РНОКПП) працівника чи серію та номер його паспорта, якщо є позначка про сплату податків за паспортом;

          - ПІБ працівника;

          - номер і дату наказу або розпорядження про прийняття на роботу;

          - дату початку роботи.

          У підсумковій частині повідомлення проставляється дату і кількість заповнених рядків на аркуші (відповідає кількості прийнятих працівників) і номер аркуша (якщо приймаєте багато працівників та їхні дані не вміщаються на одному аркуші).

          Зверніть увагу, що дата наказу (розпорядження) про прийняття на роботу і фактична дата початку роботи різні.

          Не треба подавати повідомлення в ДПС, якщо із працівником укладено цивільно-правовий договір.

          Інші органи сповіщати, крім центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про прийняття працівників не потрібно.

          Додаткова інформація на субсайті територіальних органів ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі: https://kherson.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/

          А також на власному на YouTube каналі: 
https://www.youtube.com/channel/UCl_DYRBwDo1bmt_7Guq9wxg?view_as=subscriber

          Сторінка Facebook ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі
https://www.facebook.com/tax.kherson.crimea.sevastopol/

« повернутися