Як стати кандидатом в опікуни
Дата: 05.07.2018 15:28
Кількість переглядів: 1592
Сімейний патронат
Що таке сімейний патронат?
Сімейний патронат – це професійна комплексна послуга, що передбачає: тимчасовий догляд і виховання дитини, якаопинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту, в сім'ї патронатного вихователя, та одночасненадання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг сім'ї дитини для відновлення її здорового функціонування.
Що забезпечує cімейний патронат?
Сімейний патронат допомагає дітям, чиї батьки деякий час не можуть опікуватися ними в силу різних життєвихобставин, адже бувають випадки, коли через хворобу чи смерть батьків за дітьми нікому доглянути, або черезнедбалість чи жорстоке поводження дитині загрожує небезпека.
Хто такі патронатні вихователі?
Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженимзакладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім'ю, та несе відповідальність за їхжиття та стан здоров'я під час перебування.
Сім'я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов'язки патронатного вихователя.
Патронатні вихователі проходять спеціальну підготовку – навчальний курс, що дозволяє опанувати всі нюанси роботи з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Вихователів професійно підтримують фахівці соціальної роботи та психологи, для роботи з дитиною залучаються необхідні спеціалісти.
Патронатний вихователь отримує заробітну плату, помічник вихователя винагороду за надані послуги.
Соціальна допомога на утримання влаштованих дітей виплачується патронатному вихователю у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування.
Термін перебування дитини у сім'ї патронатних вихователів залежить від потреб дитини та обставин, що спричинили влаштування дитини, але не може перевищувати 3 місяці. У окремих випадках, за рішенням органу опіки та піклування, термін може бути подовжено до 6 місяців.
У цей час соціальні працівники допомагають батькам подолати труднощі, через які дитину було вилучено. Якщо ж відновити здатність батьків виховувати свою дитину неможливо, їй знаходять іншу форму сімейного виховання.
Дитячі будинки сімейного типу.
|
Хто може створити дитячий будинок сімейного типу
Дитячий будинок сімейного типу – це сім'я, що створюється за бажанням подружжя, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.
Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради на підставі заяви осіб, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, рекомендацій відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.
Які діти можуть бути влаштовані до дитячого будинку сімейного типу?
До дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які мають визначений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
В першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.
Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює служба у справах дітей.
Хто може стати батьками-вихователями?
Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи.
Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку мають пройти навчання за спеціальною програмою, організоване обласними центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо.
Слід враховувати, що Ви не отримаєте дозволу на створення дитячого будинку сімейного типу коли хоча б один із Вас не пройшов курс підготовки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних повноважень за неналежне виконання покладених на нього обов’язків.
Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, щоб на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу (18 років). Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу розраховано таким чином, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.
Відповідні вимоги висуваються і до членів родини батьків-вихователів. Вам буде відмовлено у створенні дитячого будинку сімейного типу, якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
Чи втрачає дитина, яка виховується в дитячому будинку сімейного типу, статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування?
Ні.
За вихованцями дитячих будинків сімейного типу зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.
Які права та обов’язки батьків-вихователів?
Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців. Вони є законними представниками вихованців у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Батьки-вихователі не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини.
Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Прийомні сім’ї
Хто може стати прийомними батьками?
Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку.
Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання за спеціальною програмою, яке організоване обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо.
|
ЯК СТАТИ КАНДИДАТОМ В ОПІКУНИ (ПІКЛУВАЛЬНИКИ)?
Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання такі документи:
- заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома з подружжя);
- довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
- документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
- копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
- довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
- копію паспорта;
- висновок про стан здоров’я заявника, складений за формою згідно з додатком 5;
- довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
- довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром із надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;
- письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом із особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку (піклування), засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.
Строк дії зазначених документів становить дванадцять місяців із дати видачі.
Служба у справах дітей за місцем проживання особи, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з урахуванням результатів навчання в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді приймає зазначені документи, реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, а також вносить відомості про осіб до єдиного банку даних.
Протягом 10 днів після отримання заяви служба у справах дітей складає акт обстеження житлово-побутових умов, який додається до документів, та готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.
Якщо висновок позитивний,
ви – кандидат в опікуни (піклувальники)!
Сімейний патронат
Що таке сімейний патронат?
Сімейний патронат – це професійна комплексна послуга, що передбачає: тимчасовий догляд і виховання дитини, якаопинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту, в сім'ї патронатного вихователя, та одночасненадання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг сім'ї дитини для відновлення її здорового функціонування.
Що забезпечує cімейний патронат?
Сімейний патронат допомагає дітям, чиї батьки деякий час не можуть опікуватися ними в силу різних життєвихобставин, адже бувають випадки, коли через хворобу чи смерть батьків за дітьми нікому доглянути, або черезнедбалість чи жорстоке поводження дитині загрожує небезпека.
Хто такі патронатні вихователі?
Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженимзакладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім'ю, та несе відповідальність за їхжиття та стан здоров'я під час перебування.
Сім'я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов'язки патронатного вихователя.
Патронатні вихователі проходять спеціальну підготовку – навчальний курс, що дозволяє опанувати всі нюанси роботи з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Вихователів професійно підтримують фахівці соціальної роботи та психологи, для роботи з дитиною залучаються необхідні спеціалісти.
Патронатний вихователь отримує заробітну плату, помічник вихователя винагороду за надані послуги.
Соціальна допомога на утримання влаштованих дітей виплачується патронатному вихователю у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування.
Термін перебування дитини у сім'ї патронатних вихователів залежить від потреб дитини та обставин, що спричинили влаштування дитини, але не може перевищувати 3 місяці. У окремих випадках, за рішенням органу опіки та піклування, термін може бути подовжено до 6 місяців.
У цей час соціальні працівники допомагають батькам подолати труднощі, через які дитину було вилучено. Якщо ж відновити здатність батьків виховувати свою дитину неможливо, їй знаходять іншу форму сімейного виховання.
Дитячі будинки сімейного типу.
|
Хто може створити дитячий будинок сімейного типу
Дитячий будинок сімейного типу – це сім'я, що створюється за бажанням подружжя, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.
Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради на підставі заяви осіб, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, рекомендацій відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.
Які діти можуть бути влаштовані до дитячого будинку сімейного типу?
До дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які мають визначений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
В першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.
Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює служба у справах дітей.
Хто може стати батьками-вихователями?
Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи.
Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку мають пройти навчання за спеціальною програмою, організоване обласними центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо.
Слід враховувати, що Ви не отримаєте дозволу на створення дитячого будинку сімейного типу коли хоча б один із Вас не пройшов курс підготовки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних повноважень за неналежне виконання покладених на нього обов’язків.
Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, щоб на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу (18 років). Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу розраховано таким чином, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.
Відповідні вимоги висуваються і до членів родини батьків-вихователів. Вам буде відмовлено у створенні дитячого будинку сімейного типу, якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
Чи втрачає дитина, яка виховується в дитячому будинку сімейного типу, статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування?
Ні.
За вихованцями дитячих будинків сімейного типу зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.
Які права та обов’язки батьків-вихователів?
Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців. Вони є законними представниками вихованців у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Батьки-вихователі не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини.
Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Прийомні сім’ї
Хто може стати прийомними батьками?
Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку.
Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання за спеціальною програмою, яке організоване обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо.
|
ЯК СТАТИ КАНДИДАТОМ В ОПІКУНИ (ПІКЛУВАЛЬНИКИ)?
Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання такі документи:
- заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома з подружжя);
- довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
- документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
- копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
- довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
- копію паспорта;
- висновок про стан здоров’я заявника, складений за формою згідно з додатком 5;
- довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
- довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром із надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;
- письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом із особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку (піклування), засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.
Строк дії зазначених документів становить дванадцять місяців із дати видачі.
Служба у справах дітей за місцем проживання особи, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з урахуванням результатів навчання в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді приймає зазначені документи, реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, а також вносить відомості про осіб до єдиного банку даних.
Протягом 10 днів після отримання заяви служба у справах дітей складає акт обстеження житлово-побутових умов, який додається до документів, та готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.
Якщо висновок позитивний,
ви – кандидат в опікуни (піклувальники)!
« повернутися
