Базові поради, щоб не стати жертвою інформаційних операцій ворога

Дезінформація – це фальшивий, маніпулятивний контент, створений навмисно, щоб зашкодити. Вона покликана створити брехливі сенси, залякати, ввести в оману та завдати удару.

Дезінформатори фальсифікують усе – новини, книжки, документи, твори мистецтва та навіть публічні події. Російські пропагандисти постійно вигадують та перекручують інформацію про події. Організовують підставні заходи, щоб легалізувати свої злочини та використати їх у публічному просторі проти України.

Щоб вберегти себе від дезінформації важливо дотримуватися низки простих правил та розрізняти інформаційні атаки.

Як виявити фейк? 

Вимкніть «режим автопілота» у споживанні інформації та запитайте себе:

• Чому я бачу цю інформацію?
• Яке джерело поширило цю інформацію (сторінка соцмереж, медіа чи підозрілий сайт)?
• Хто автор повідомлення (офіційна особа, журналіст чи анонімний дописувач)?

Зверніть увагу на:

• Наявність посилань на джерела інформації.
• Подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення.
• Фото чи відео, використані на підтвердження інформації.
• Коментаторів, залучених експертів.

Ознаки маніпулятивної інформації:

Емоційно забарвлена подача – “неймовірна” чи “шокуюча” інформація.

Відсутнє першоджерело.

Підозрілий акаунт, який поширює інформацію.

Дезінформатори також часто використовують фейкові фотографії. Як їх перевірити?

• Відкрийте браузер Google Chrome. Натисніть правою кнопкою миші на фото, яке хочете перевірити та виберіть опцію: “шукати зображення в Google”.
• Якщо у вас інший браузер, тоді відкрийте Google. Перейдіть у розділ: “пошук за зображенням”. Скопіюйте посилання на зображення і вставте його в рядок пошуку.

Таким чином ви зможете перевірити, чи зображення не крадене, де воно з’явилось вперше та яку ситуацію ілюструє насправді.

На що звернути увагу, коли знайшли першоджерело фотографії?

• Дати публікацій: однакові чи різні?
• Місце публікації: хто опублікував це фото? Чи можна довіряти цьому джерелу?
• Чи відповідає назва та зміст статті фотографії?
• Чи є відмінності між оригіналом, який ви знайшли, та фото, яке ви хотіли перевірити? Наприклад, фото обрізане, додані або змінені елементи.
• В якій країні зроблено фото? Про яку країну йдеться в посиланні?

Джерела інформації

Важливо! Читати інформацію слід лише на офіційних ресурсах – сайти або канали міністерств та інших органів державної влади, а також на платформах Суспільного мовника.

Інформація, отримана на неофіційних каналах та сторінках у соціальних мережах, може бути неправдивою. Наприклад, У 2021 році СБУ викрила мережу зловмисних телеграм-каналів, пов’язаних з російськими спецслужбами. Прикриваючись форматом “інсайдерська інформація” вони транслювали ворожі заклики та фейки. Серед них («Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші). У лютому 2022 року Центр протидії дезінформації публікував розширений список таких каналів.

Також в інформаційному просторі існує багато сайтів-сміттярок, які зароблять на дискредитаційних повідомленнях. Проте часто користувачі вірять сумнівним джерелам інформації, адже інформацію там подають емоційно, так щоб одразу налякати, шокувати чи обурити і вимкнути здатність до холодного аналізу.

Ознаки сайту-сміттярки:

Імітує сайт реального ЗМІ (bbc-cnn, ua24ua, informator.su тощо).

Немає інформації про редакцію сайту (рубрики «Про нас», «Редакція»).

Контент підозріло однотипний.

Дотримуйтеся 5 простих кроків медіаграмотності:

Свідомо формуйте свій інформаційний простір.

Протидійте цифровій залежності та вимкніть режим “автопілота”.

Опануйте думки та емоції.

Перевіряйте отриману інформацію в різних джерелах.

Перевіряйте інформацію, яку маєте намір поширити.