Присиваська сільська територіальна громада
Каховський район, Херсонська область
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Херсонський обласний ТЦК та СП інформує

Дата: 08.07.2024 13:27
Кількість переглядів: 29

Біографію старшого солдата Івана можна загалом вмістити в одну фразу: дві роботи та дві війни, в армію було аж три походи, але усе по черзі.

Усе життя 50-річного Івана Івановича пов’язане з рідною Каховкою: тут він народився, закінчив школу, сюди повернувся після закінчення Одесько-Кишинівського залізничного технікуму й звідси вперше пішов в армію, на строкову службу. Маючи хист до електронних приладів, служив у роті зв’язку. Природно, що після армії влаштувався на місцевий завод електрозварювального устаткування, де працював довгі роки. Одруження, народження сина й доньки – життя нагадувало плавну течію Дніпра, з яким зовсім поряд був їхній будинок й захоплення мав так само тихі, такі, що вимагають зосередження й уваги: риболовлю та шахи.

Та ось настав 2014 рік «тихий» Іванович добровольцем пішов боронити рідну країну. Служив на Донбасі в окремій гірськопіхотній бригаді механіком-водієм МТЛБ. Тут він отримав від побратимів позивний «Мишонок», оскільки міг, мов мишка, пролізти у будь-який закуток своєї «мотолиги», він досі залишається таким же худорлявим та жилавим. Після демобілізації у 2016-му повернувся у Каховку на той же завод. Згодом, уперше в житті, поміняв роботу, ставши спеціалістом з контрольно-вимірювальних приладів у компанії «Чумак».

З майбутнім командиром одного з батальйонів нашої бригади познайомився задовго до великої війни: як ветеран АТО, з 2018 року перебував в оперативному резерві 1-ї черги, щороку проходив перепідготовку та старався підтримувати хорошу форму. Аж ось почалося вторгнення, орда стрімко захопила лівобережжя Херсонщини, тож «Мишонку» разом з побратимами з групи «Скіф» довелося вислизати з уже окупованої Каховки та на човнах форсувати Дніпро. У рідному батальйоні надалися у пригоді навички ще строкової служби, Іван відразу пішов у взвод зв’язку, де цілком та повністю перебуває на своєму місці. По правді, йому більше пасував би позивний «Кулібін», бо здається, не існує такого приладу, який би його золоті руки не зуміли відремонтувати.

Про драматичні епізоди наш скромний добросовісний герой згадувати не любить, справедливо вважаючи, що краще концентруватися на позитиві. Виходячи з власного досвіду, він стверджує: «АТО та велике вторгнення – це небо й земля, два різних протистояння. Війна стала складнішою, розумнішою, більш технічною. Тому раджу новобранцям не соромитись розпитувати ветеранів, прислухатись до їхніх порад, не втрачати здоровий глузд та не панікувати, а головне, запасатися терпінням, бо, мабуть, ще далеченько до перемоги, але вона буде обов’язково! Тоді я повернуся у Каховку та житиму так само тихо й щасливо, як раніше, нарешті дам раду двом гектарам землі, отриманим саме перед війною у… Кринках, бо досі цю землю лише бомби-снаряди орали».

На зображенні може бути: 1 особа та текст


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь