Служба у справах дітей Присиваської сільської ради звертає увагу на дотримання основних прав та обов'язків батьків та дітей

Дата: 01.09.2021 13:06

Кількість переглядів: 1985

ОСНОВНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ

Перш за все, стосунки в сім'ї мають складатися на взаємній повазі, любові та матеріальній підтримці батьками своїх дітей. Проте є й такі сім'ї, де батьки байдужі до своїх дітей, позбавляють їх усього, на що згідно з чинним національним та міжнародним законодавством має право кожна дитина.

Одним із основоположних документів, де закріплені основні права дітей є Конвенція ООН про права дитини, ратифікована постановою Верховної Ради 27 лютого 1991 року. Розглянемо основні положення вказаного документа:

Невід'ємне право на життя

Життя кожної дитини є найціннішим не тільки для батьків. Кожна країна-учасниця має забезпечувати здоровий розвиток дітей — своїх маленьких громадян (стаття 6 Конвенції ООН про права дитини).

Всі діти мають право на любов та піклування

Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави. Інтереси дитини є першочерговими (статті 19, 37 Конвенції ООН про права дитини).

Кожна дитина не повинна бути скривджена

Кожна дитина не може бути піддана тортурам, жорстокому поводженню, покаранню та незаконному арешту. У випадках, коли дитина все ж постраждала, держава забезпечує необхідну соціальну реабілітацію та лікування (статті 19, 37 Конвенції ООН про права дитини).

Всі діти мають право на медичну допомогу

Діти мають право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити держава. Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров'я (стаття 24 Конвенції ООН про права дитини).

Всі діти мають право на повноцінне харчування

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного розвитку, батьки несуть відповідальність за забезпечення необхідного рівня життя дитини. Держава ж створює відповідні умови для реалізації цієї відповідальності (стаття 27 Конвенції ООН про права дитини).

Всі діти мають право на освіту

Дитина має право на освіту, і обов'язок держави — забезпечити доступну до кожної дитини безкоштовну обов'язкову початкову освіту та заохотити її до отримання середньої освіти (статті 28, 29 Конвенції ООН про права дитини).

Діти не повинні залучатися до примусової праці, праці в шкідливих умовах

Дитина має право на захист у тих випадках, коли їй доручається робота, що може нести загрозу її здоров'ю. Держава встановлює мінімальний вік для прийому на роботу і визначає вимоги до умов праці неповнолітніх (статті 32, 36 Конвенції про права дитини).

Всі мають право на відпочинок

Кожен має право на відпочинок, дозвілля та участь у культурному та творчому житті (стаття 45 Конвенції ООН про права дитини).

Всі діти мають право на власну думку

Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, причому цим поглядам повинна приділятися увага у вирішенні будь-яких питань, що торкаються даної дитини (статті 12, 13 Конвенції ООН про права дитини).

За загальним правилом батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Але якщо повнолітні діти продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Розглянемо окремі особисті немайнові права та обов'язки батьків. Серед них звернемо увагу на такі особливості:

•  зміна прізвища дитини можлива лише за її згодою, якщо дитина досягла 7 років. Згідно зі статтею 148 Сімейного кодексу України (далі - СК) у разі незгоди одного з батьків зі зміною прізвища дитини спір між батьками, як і більшість сімейних спорів, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При розгляді такого спору береться до уваги міра участі батьків у вихованні дитини та виконання кожним із них своїх батьківських обов'язків, а також інші обставини, що свідчать про відповідність зміни прізвища дитини її інтересам;
•  батьки самі вирішують питання про вибір форм та методів виховання дитини. Проте це їх право має свої межі. Відповідно до частини  третьої статті 151 СК батьки мають право обирати такі форми та методи виховання, що не суперечать закону, моральним засадам суспільства. Частина сьома статті 150 СК закріплює заборону застосування батьками до їх дітей фізичних та інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини;
•  праву батьків на виховання протистоїть обов'язок дітей "перетерплювати виховання". Батьки мають право вживати до своїх дітей певних примусових заходів, щоб домогтися від них бажаної поведінки. Проте батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частина друга статті 155 СК);
•  право батьків на особисте виховання дитини охоплює право визначати місце її проживання. Згідно зі статтею 160 СК місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків, а дитини, якій виповнилося 10 років, - за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою (частина третя статті 160 СК);
•  складовою частиною права та обов'язку батьків щодо виховання дитини є їх право та обов'язок забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти (частина третя статті 150 СК). Це право та обов'язок батьків не лише перед дітьми, а й перед суспільством;
•  батьки мають право та обов'язок на представництво і захист прав та інтересів своїх дітей. Особисті немайнові правовідносини між батьками й дітьми мають строковий характер. З досягненням дітьми повноліття або з набуттям ними повної цивільної та сімейної дієздатності вони, як правило, припиняються. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних дітей як їх законні представники без спеціальних на те повноважень (стаття 154 СК).

« повернутися